Suchergebnisse

This study introduces several political revolutions from the past and the present for a deeper understanding of the nature of protest communication. Previously, the protests' success was ensured by the use of printing, telegraph and media innovations, which allowed the protest organizers to evade government control. Today, such technologies provide information and allow participants to communicate proactively in social networks, self-organizing into structures that strengthen and spread protest communication. Social networks enable the realization of the communication potential of each participant based on the organizational model of mass collaboration. This model is not characterized by a system-structural organization, which confounds predictions of the processes of social interaction. Each subsequent event depends on the previous one, complicating the establishment of a trend. This organizational model creates difficulties for the authorities in controlling protests, as it is prone to the stochastic formation of centres of activity, which can be explained from the perspective of field theory, provided in this study. Therefore, from the point of view of the authorities, the situation with the development of the protest acquires the characteristics of VUCA, moving beyond possible control.

ThisstudyidentifiesthespecificsoftheEuropeanUnion'scybersecuritypolicyintermsofdominantapproachestoinformation(cyber)securitypolicy.EUinformationsecurityandinfrastructuresecuritypolicyhasbeenexaminedinconjunctionwiththedominantapproaches,demonstratedtodaybythemainstakeholdersincyberspacedevelopment.TheseapproachesaretwoconceptsthatdiffermainlyinviewsonInternetgovernance,nationalsovereigntyovercyberspace,andtheprincipledpositionontheneedtoformaspecialdomaininthefieldofinternationallawtocovercybersecurityissues.Ontheworldstage,RussiaandChinaarekeyfollowersandpromotersoftheideaofsovereignmanagementofcyberspaceresourcesandInternetgovernance,aswellastheformationofaspeciallegalregimeforinternationalinformationsecurity.TheyareopposedbytheUnitedStatesandanumberofdemocraciesintheWest. ThisstudyanalyzesthemainstrategicdocumentsofthesecondarylawoftheEuropeanUnioninthefieldofinformationsecurityandnetworksecurityinordertoidentifycompliancewithoneoftheapproaches.ThestudyreviewsanddiscussesindetailTheEU'sCybersecurityStrategyintheDigitalDecade,adoptedinlate2020,andrelateddocuments.WealsodeterminedtheproximityoftheEuropeanUnion'sapproachestotheWesternmodelofinformation(cyber)securityandanalyzedhowcybersecurityisbeingpromotedintheworld.WealsoconsideredtheinitiativesofthememberstatesoftheEuropeanUniontoactivelyinfluencethecourseofinternationalcooperationinthisarea,inparticular,takingintoaccounttheeventsandtrendsrelatedtotheactivitiesofleadingactorsattheUNlevel.Asaresult,wecanconcludethattheEUpolicyinthefieldofinformation(cyber)securityisbecomingmoredefinedandthattheEU'sconstructivepositiononthisissueisbeingactivelypromotedontheworldstage. The article was prepared within the framework of the project "EU Studies at Lesya Ukrainka Volyn National University" of the European Union program ERASMUS + in the direction of Jean Monnet Chair (№ 611478-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-CHAIR). ; У цій статтівстановленоособливостіполітики Європейського Союзу у сфері безпеки кіберпростору з точки зору домінуючих підходів до політикиінформаційної (кібер) безпеки. Політику ЄС у сфері інформаційної безпеки та безпеки інфраструктури розглянуто у взаємозв'язку з домінуючими сьогодніпідходами, які демонструють головністейкхолдерирозвитку кіберпростору.Це дві концепції, які відрізняютьсяголовним чиномпоглядаминауправління інтернетом,національнийсуверенітетнад кіберпростором і принциповою позицією щодо необхідності формування спеціального домена у сфері міжнародного правазадля охоплення питань безпеки кіберпростору.Ключовими послідовникамий промоторами на світовій ареніідеї суверенного розпорядження ресурсами кіберпростору йуправлінняінтернетом, а також формування спеціального правового режиму міжнародної інформаційної безпеки є Росія та Китай. Їм опонують США і низка демократичних країн Заходу. У цьому дослідженні проведено аналіз основнихстратегічнихдокументів вторинного права Європейського Союзу у сфері інформаційної безпеки та безпеки мережна предмет виявлення відповідностіодному з підходів.Детальніше розглянуто"Стратегіюкібербезпекидля цифрової декади",прийняту наприкінці 2020 р. і пов'язані з нею документи.Встановлено близькість підходів Європейського Союзу до західної моделіінформаційної (кібер) безпеки, його активність щодо її просування в світі. Такожми розглянулиініціативидержав - членів Європейського Союзу щодо активноговпливу на перебіг процесів міжнародної співпраці у цій сфері, зокремаз урахуванням подій і тенденцій, пов'язаних іздіяльністю провідних акторів на рівні ООН. У підсумку можемо зробити висновок про усе більш чітке оформлення політики ЄС у сфері інформаційної (кібер) безпеки тапросуванняйого конструктивної позиції з цього питання на світовій арені. Статтю підготовлено в межах проєкту «Студії ЄС у ВНУ імені Лесі Українки» програми Європейського Союзу ERASMUS+ напряму Кафедра Жана Моне (№ 611478-EPP-1-2019-1-UA-EPPJMO-CHAIR).

This article confirms the findings of a number of previous studies that under authoritarian regimes, social protests begin with a combination of two main factors: increased restrictions on political rights and civil liberties and the widespread use of a (new) media channel beyond the control of the authorities. This assumption is confirmed by the example of the situation around the presidential elections in the Republic of Belarus in 2020. The article compares the conditions and factors of mass protests in Belarus, North Africa and the Middle East and in Ukraine. It was established that before the elections in Belarus there were sufficient conditions and factors for the start of mass protests and they were involved. We have shown that the new and uncontrolled by the Belarusian authorities channel became the Telegram messenger, which began to be widely used during the election period. The peculiarity of this communication channel is its confidentiality and anonymity of subscribers, as well as the narrow thematic focus of individual channels. We also analyzed Telegram as a means of political communication in authoritarian regimes, showed its differences as a means of communication from popular social networks, which were widely used to coordinate protests in the past. We present the results of the analysis of the pre-election communication against the incumbent President of Belarus, which is based on the use of Telegram to spread the thesis of his "low rating". It is shown that this thesis was generated with the participation of Russian big data analytical institutions and is largely disseminated by pro-Russian Telegram channels in Belarus. After the election, it became the basis for mass street protests and strikes in Belarus. The direct participation of professional political technologists in the management of Telegram-channels with anti-presidential content and their participation in the organization of the influence of pro-Russian and Russian channels in Belarus has also been established. As a result, the probability of implementing a model of strategic communications in Belarus with elements of external influence on the course of the election campaign, which can be used to influence the leader of an authoritarian state, is confirmed. ; Ця стаття підтверджує висновки ряду попередніх досліджень про те, що в умовах авторитарних режимів соціальні протести починаються у випадку поєднання двох головних чинників - посилення обмежень політичних прав і громадянських свобод та широкого застосування непідконтрольного владі (нового) каналу масової комунікації. Це припущення підтверджено на прикладі ситуації навколо президентських виборів у Республіці Білорусь 2020 р. У статті наведено порівняння умов і факторів розгортання масових протестів у Білорусі, країнах Північної Африки й Близького Сходу та в Україні. Встановлено, що до початку виборів у Білорусі були наявні достатні умови і фактори для початку масових протестів і вони були задіяні. Ми показали, що новим і непідконтрольним білоруській владі каналом став месенджер Telegram, який почали масово використовувати саме в період виборів. Особливістю цього каналу комунікації є його конфіденційність і анонімність підписників, а також вузька тематична спрямованість окремих каналів. Також ми проаналізували Telegram як засіб для політичної комунікації в умовах авторитарних режимів, показали його відмінності як засобу комунікації від популярних соціальних мереж, які широко використовувалися для координації протестних акцій раніше. Ми наводимо результати аналізу передвиборчої комунікації, спрямованої проти діючого президента Білорусі, яка ґрунтується на застосуванні Telegram для поширення тези про його "низький рейтинг". Показано, що ця теза згенерована за участі російських аналітичних інституцій big data і значною мірою поширена проросійськими Telegram-каналами у Білорусі. Після виборів вона стала інформаційною підставою масових вуличних протестів і страйків у Білорусі. Також встановлено безпосередню участь фахових політтехнологів в управлінні Telegram-каналів з антипрезидентським контентом і їх участь в організації впливу у Білорусі проросійських і російських каналів. У підсумку підтверджується ймовірність реалізації в Білорусі моделі стратегічних комунікацій з елементами зовнішнього впливу на перебіг виборчої кампанії, що може бути використано для впливу на лідера авторитарної держави.

This study presents the research results of the activities of the United States and China as the major global competitors in the field of cybersecurity. We have established the nature and trends of the confrontation, explored the goals and means of cyber influences in the confrontation between two states in this area, and identified directions for the development of the competition between the United States and China in the field of cybersecurity. Today, the United States and China are the world leaders in cyberspace and the information (cyber) security sector. The United States remains the undisputed world leader in cybersecurity, but China is rapidly closing the gap, relying on the strong potential of human and economic resources in cyberspace. From the beginning of the second decade of the XXI century. countries have been accusing each other of cyberattacks for economic purposes and cyber espionage. The United States has pointed to the People's Liberation Army's (PLA) leading role in organizing cyberattacks, and China has made similar allegations against the US intelligence. Despite attempts to reconcile policies in this area, tensions between the United States and China over cyber-building are growing. And since the beginning of the 2020s, politically motivated influences on information systems have become the target of cyberattacks. The United States notes a change in China's cyberattack strategy from regular cyber espionage to prosecuting political and security goals. Additionally, systematic control over the sources of cyber threats has been transferred from the PLA to the security structures of China. China also accuses the United States of using cyber influences to increase world hegemony and using cyber threats in the arms race. Beijing makes these statements from the standpoint of its own "multipolar" world strategy, which is threatened by the activities of the Joe Biden administration, aimed at consolidating Western countries in the face of cyber threats from China. The field of cybersecurity in US-China relations is becoming increasingly important in terms of the security strategies of these two world leaders. Each of them uses cyber tools as a tool of cyber influence, as well as a tool for strategic communication at the level of relations with strategic partners. Therefore, these issues will become increasingly important in terms of research interests, in particular the implementation of foreign policy interests in relations with these countries.

CEEOL: https://www.ceeol.com/search/article-detail?id=1197952 This is a study of the development of Ukraine's information policy within the dichotomy of two concepts of information (or cyber) security – those of Russia and the West. Ukraine may have chosen a policy of integration into Western security structures; however, for decades, it has been firmly connected to the traditions and approaches inherent in the Russian concept of information security. This phenomenon has been observed in the positions taken by researchers and lawmakers in the country and causes some ambiguity. Here, we present an assessment of the contradictory characteristics of Ukraine's information security policy and compare its Russian influence with its orientation to the West. We conclude that Ukraine is still balancing between these two spheres. Exposure to Russia's concept remains in academic circles, but the legal and normative sphere tends to follow the Western approach; and gradually, Ukraine's subjectivity in information security issues is developing at the international level.

Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»

Параграф навчального посібника, у якому розкрито основні положення регіональної економічної інтеграції, історичні етапи європейської інтеграції, галузеву політику Європейського Союзу, відносини між Україною та ЄС, а також особливості процесів розширення економічної інтеграції. Для студентів-міжнародників і всіх, хто цікавиться європейськими інтеграційними процесами. ; Видання здійснено за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження»